Педагогічні інновації

 

Що таке сталий розвиток?

Сталий розвиток –  коли економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання, а також інші види діяльності суспільства відбуваються в межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність теперішніх та майбутніх поколінь.

В середині  20 ст. (50-60 роки) розвиток пов’язували не лише з економічним прогресом та зростанням економічної ефективності. Але й брали до уваги зростаюче споживання природних ресурсів, яке призвело до деградації довкілля й негативно вплинуло на здоров’я людей. Саме реальною загрозою стала проблема «меж зростання», на яку відмічали у 1972 році звернувши увагу світової громадськості.

Для того, щоб уникнути екологічної кризи необхідно було включити третю мету – збереження довкілля. Вперше це питання було порушено на Конференції ООН з довкілля людини (1972, м. Стокгольм), яка визнала актуальність екологічних проблематики та необхідність створення дієвих міжнародних механізмів для її розв’язання. Термін «сталий розвиток» з’явився у 1980 році, коли вийшла «Всесвітня стратегія охорони природи» (ВСОП), підготовлена Міжнародною спілкою охорони природи (МСОП).

Ця стратегія висунула принципово нове положення: збереження природи нерозривно пов’язане з питаннями розвитку. Розвиток суспільства має відбуватися за умови збереження природи. Поняття «сталий розвиток» почали широко застосовувати після публікації у 1987 році звіту Міжнародної комісії з довкілля та розвитку «Наше спільне майбутнє», підготовленого під керівництвом Г. Х. Брундтланд. Концепція сталого розвитку набула провідного статусу після Конференції ООН з довкілля та розвитку (1992, м. Ріо-де-Жанейро) і була відображена в прийнятому на конференції Порядку денному на 21 століття.

Світове співтовариство визнало, що збалансований розвиток «повинен стати пріоритетним питанням порядку денного міжнародного співробітництва». «Сталий розвиток» - тобто постійний, стабільний, який можна підтримувати на певному рівні. Саме розуміння цього збалансованого розвитку як гармонійного поєднання економічних, соціальних та екологічних складових розвитку. Але не лише досягнення збалансованості між ними забезпечить можливість перейти до такого суспільного розвитку, який не виснажуватиме природні та людські ресурси, а тому матиме можливість тривати досить довго Концепція збалансованого розвитку стала відповіддю на виклик часу. Вона є альтернативою панівній моделі сучасного розвитку, що ґрунтується на розгляді природи лише як джерела сировини для виробництва різних товарів.

Для досягнення збалансованості слід гармонійно поєднувати принцип збереження культурної і природної спадщини з принципом інноваційності, творчості. Творчий підхід до природоперетворювальної діяльності передбачає врахування складності природних екосистем і творчу адаптацію суспільної діяльності до можливостей екосистем підтримувати життя на Землі. Важливим є принцип екоефективності, який полягає в тому, щоб створювати більше товарів і надавати більше послуг, використовуючи менше ресурсів і менше забруднюючи довкілля. Не менш важливим є й принцип достатності, який визначає межі споживання. Принципи збалансованого розвитку обов’язково мають бути поєднані з такими загальнолюдськими моральними принципами, як справедливість, відповідальність перед теперішніми і майбутніми поколіннями, солідарність, ліквідація бідності, гендерна рівність, визнання традиційних прав корінних народів тощо. Важливо знайти такий принцип соціальної організації суспільства, який забезпечить можливість гармонізувати ставлення цього суспільства до природи.

В Україні поки що відсутні такі важливі стратегічні документи, як Національна стратегія збалансованого розвитку та Національний план дій з охорони навколишнього середовища. З огляду на євроінтеграційні прагнення України, варто зазначити, що принцип збалансованого розвитку закріплено в установчому Амстердамському договорі ЄС (Договір про ЄС, 1997). Збалансований розвиток визначено ключовим принципом усіх політик ЄС. Згідно з ним будь-яку політику ЄС слід розробляти так, щоб вона враховувала економічні, соціальні та екологічні аспекти, а досягнення цілей в одній зі сфер політики не стримувало б прогресу в іншій.

Діти готують їжу разом з нами — 8 кращих фото рецептів

Бутерброди

Це «страва» під силу навіть дитині 4-5 років. Звичайно, за умови, що дорослий заздалегідь наріже всі інгредієнти. Процес приготування можна перетворити на захоплююче змагання на «самий казковий бутерброд».

Що потрібно зробити?

§  Помити (при необхідності) і нарізати хліб, ковбасу, сир, помідори, огірочки, зелень, салатні листя, оливки і пр. Не завадить майонез з кетчупом (для прикраси).

§  Створити на бутербродах веселі казкові сюжети, мордочки звірів тощо.  Нехай дитина проявить фантазію і розкладе інгредієнти так, як йому захочеться. А потім зробить вусики і ялинки з кропу, очі з оливок або рот з кетчупу.

Канапе

Дані крихітні бутербродики на шпажках

подужає будь- який малюк 4-5 років. Схема та ж — нарізати продукти і дозволити дітям самостійно спорудити кулінарний шедевр для  маленького сімейного свята. Що стосується шпажок, можна купити їх спеціально для дітей — веселі і різнокольорові.

Фруктові канапе. Використовуємо в основній масі м’які і ніжні фрукти —
виноград, полуниці, ківі, кавун і диню, банани, персики. Фрукти помити, нарізати і наколоти на шпажки. Прикрасити можна фруктовим сиропом або шоколадною крихтою. До речі, з бананів, полуниці, персиків і морозива виходить дивовижний салат, який теж можна зробити разом з дітьми.

М’ясне канапе. Використовуємо все, що знайдемо в холодильнику — сир, шинку, ковбаску, оливки, зелень і салатні листя, солодкий перець і пр. Овочеве канапе. Свого роду салат на шпажках з огірків, помідорів, оливок, моркви.

 

Веселі закуски

Дітям надзвичайно важливо, щоб страва мала не тільки незабутній смак, але і привабливий (в їх розумінні) вигляд. А мами можуть допомогти своїм малятам з простих продуктів створити справжнє диво.

Мухомори. Відварюємо яйця круто, чистимо, зрізаємо нижню частину для стійкості (це будуть ніжки грибів) і ставимо на вимиті салатні листя (галявина). Помиті малюками невеликі помідори ріжемо навпіл. Далі діти одягають ці «шляпки» на «ніжки» і прикрашають їх крапельками майонезу/сметани. Не забудьте прикрасити галявину травичкою з кропу.

На ту ж галявину можна посадити…

§  Павучка (тіло з оливки, лапки — стружка з крабових паличок).

§  Божу корівку (тіло — помидорка, лапки, голова, цятки — оливки).

§  Дерево (стовбур — варена морква, листя — цвітна капуста).

§  Мишку (трикутник плавленого сиру — тіло, хвостик — зелень, вушка — ковбаса, ніс, очі — з оливок).

§  Сніговика (тіло — три крихітні картоплини на шпажці, капелюх/ніс — морква, очі — горошок).

§  Ялинку (сирні скибочки на шпажці, зверху зірочка з солодкого перцю).

Букет тюльпанів для бабусі або мами

Це блюдо слід готувати разом з вихователем — для мами або  для бабусі.

§  Миємо разом з дитиною огірки, зелень, листя щавлю, помідори (пальчикові).

§  Робимо начинку для бутонів. Натираємо на дрібній тертці 150-200 г сиру, яйце (якщо дитині вже дозволяють користуватися теркою — нехай зробить це самостійно). Змішати натерті продукти з майонезом дитина зможе сама (як і почистити яйця для начинки).

§  Дорослий  вирізає з помідор серцевинки до форми бутонів. Малюк акуратно наповнює «бутони» начинкою.

§  Далі разом з дитиною укладаємо на витягнутому блюді стебла (зелень), листя (листя щавлю або тонко і вздовж нарізані огірки), самі бутони.

§  Прикрашаємо красивою міні-листівка зпобажаннями.

Льодяники

Від льодяників і від участі в їх приготуванні не відмовиться жодна дитина.

Нам знадобиться: цукор (близько 6 ст/л) і 4 ст/л води.

§  Дитина насипає цукор в ємність з «нержавійки» і туди ж наливає 4 ложки води.

§  Дорослий ставить каструльку на вогонь і чекає закипання. В цей час (поки кипить сироп) діти змащують маслом
заздалегідь приготовані форми (якщо не знайдете звичних «радянських», можна придбати спеціальні форми для льодяників або силіконові форми для випічки). «Мастило» потрібна, щоб льодяники не прилипли до форм (смак масла відчуватися потім не буде).

§  Під закипівшим сиропом дорослий зменшує вогонь. Перемішування сиропу не потрібно.

§  Як тільки сироп набуває коричневий колір, вимикаємо вогонь і розливаємо по формах майбутні льодяники.

§  Дитина вставляє в гарячі льодяники дерев’яні (або пластикові) палички.

§  Чекаємо 15-20 хвилин, витягуємо і ласуємо.

У форми, перед розливанням сиропу, можна додати ягідки, цукати або шматочки фруктів. При бажанні можна зробити і кольорові льодяники, додавши харчовий барвник у воду до її нагрівання і гарненько розмішати.

Ньоккі з сиру

Нам знадобиться: пачка сиру, яйце, цедра від половинки лимона, цукор (1 ст/л з гіркою), борошно (25г), манка (25 г).

Для соусу: цукрова пудра, лимонний сік (кілька крапель), полуниця.
Протираємо через сито сир (це може зробити дитина).

§  Додаємо яйце, цукор і цедру. Усе ретельно змішуємо.

§  Далі додаємо змішану заздалегідь з борошном манку. Звичайно, підключаємо дитини до кожної дії.

§ Перемішуємо ще раз, прикривають плівкою і ховаємо в холодильник (на ніч).

§ З ранку дістаємо тісто і, змочивши руки водою, катаємо кульки.

§  Формуємо виделкою ньоккі з кульок і відварюємо в підсоленій воді до спливання.

§  Робимо Соус з допомогою блендера, змішавши потрібні інгредієнти. Викладаємо на блюдо ньоккі і поливаємо соусом.

Піца

Одне з найбільш улюблених дітьми страв.

§  Тісто готуємо самостійно або купуємо вже готове, щоб потім не відмивати кухню від борошна.

§  Витягуємо з холодильника все, що може знадобитися для піци — сосиски, шинку і ковбаску, сир, куряче/яловиче філе, помідори і оливки, майонез з кетчупом, зелень, болгарський перчик і пр. Нарізаємо і натираємо на тертці інгредієнти. Нехай дитина сама вибере начинку для піци, розкладе її фантазійно на тісті і прикрасить по своєму смаку.

Можна замість однієї великої піци створити кілька маленьких.

Морозиво своїми руками

Для молочного морозива нам потрібно: Яйця (4 шт), склянка цукру, ванілін, молоко (2,5 склянки).

§  Просіваємо пісок, вливаємо до нього жовтки і ретельно розтираємо.

§  Додаємо ванілін (за смаком) і виливаємо суміш у каструлю.

§  Розвести гарячим молоком, нагріваємо, помішуючи.

Як тільки суміш загусне, і піна зникне, знімає ємність з плити і проціджуємо суміш через марлю (сито). Охолоджуємо, виливаємо масу в мороженицю, ховаємо в морозилку.

«Маленькі кулінари в дитсадку»

Всі діти рано чи пізно починають проявляти інтерес до тих справах, які батьки роблять регулярно в будинку. Приготування їжі – одне з найяскравіших занять. І не тільки тому, що в процесі завжди можна перехопити який-небудь ласий шматочок. Під час готування використовується велика кількість різних предметів і продуктів – цілий світ, повний цікавих відкриттів.

Коли починати? На це питання немає відповіді. Трапляється, що малюк вже в однорічному віці пристрасно проявляє бажання внести свій вклад в процеси, що відбуваються на кухні, але це скоріше приємне виключення. В основному діти стають готовими до кулінарних подвигів ближче до 2-2,5 років. У кожному разі, визначити точний вік, коли дитина захоче готувати, складно. Але слід не пропустити цей момент. Малюк сам дасть  знати про те, що йому цікаво бути на кухні й брати активну участь у всіх процесах. Тому завдання перед педагогом стоїть непросте: зацікавити дитину і навчити. Для цього в групі дитячого садка створюється умови і куточок, де діти будуть вчитися готувати.

Етап перший – підготовчий

Перш ніж вчитися готувати, добре б дізнатися, що собою представляють ті чи інші продукти. Поставте перед дітьми корзинку з овочами, сядьте поруч і разом перебирайте їх, нюхайте, називайте.

Дайте дітям можливість попрацювати з сипучими продуктами – гречкою, квасолею, макаронами. Крупи можна пересипати з однієї ємності в іншу, перекладати або просівати. Залучайте дітей до миття овочів і фруктів.

 Як навчити дитину мити овочі. Використовуйте невелику щітку, за допомогою якої легко відмивати від землі картоплю і моркву.

Просіть дитину про допомогу, коли накриваєте на стіл. Тарілки зручно розносити на підносі з високими бортиками – це ще й гарна вправа на розвиток координації рухів, а також для запам’ятовування назв предметів посуду.

Для того, щоб малюк легко запам’ятав як правильно розставляти предмети і прилади на столі, зробити слід такі серветки, на яких контури намальовані або вишиті нитками, тоді малюк без зусиль знайде місце для всіх склянок, тарілок і ложок (фігурні серветки) або зобразити малюнок – схему правильної сервіровки столу.

Етап другий – очистка продуктів

Це, звичайно, ще не кулінарія, але теж важливий момент в приготуванні їжі. Деякі продукти потребують попередньої очищенні, що теж зацікавить маленького кухаря. Покажіть малюкам, як очищати банани від шкірки, відривати хвостик у полуниці, чистити яйце, мандарин, відокремлювати ягоди винограду від гілки. Процес цей не простий, так як пальчики ще не розвинені в належній мірі, але з кожним разом малюки будуть досягати все більших успіхів.  Пізніше навчити дитину чистити яйця.

Етап третій – обробка та нарізка продуктів

За допомогою цього простого вміння навіть дволітній малюк вже цілком здатний приготувати повноцінне блюдо. Нарізавши фрукти або овочі, малюк зможе приготувати свій перший салат. Все, що вам потрібно — це безпечний ніж і дошка. Але не варто обмежуватися тільки одним обробним інструментом, набагато більше можливостей для кулінарної творчості дитина отримає завдяки різним пристосуванням для різання. Важливо! Пояснити правила поводження з ріжучими предметами і контролювати весь процес роботи з кожною дитиною.

Щоб продукти мали незвичайний вигляд, слід використовувати предмети для фігурної нарізки овочів.  За допомогою яйцерізки можна легко нашаткувати не тільки яйце, а й м’які фрукти, сир і шампіньйони.

Овочі, порізані фігурним ножем, прикрасять будь-який салат. Також дуже ефектно виглядатиме хліб, нарізаний таким способом.

Круглим ножем цікаво розрізати тонкий хліб або твердий сир, а також тісто, яке згодиться для випічки і отримаємо  фігурне тісто. А за допомогою спеціального ножа легко розділити яблуко на кілька часточок. Всі відповідні інгредієнти перемішуємо і отримуємо смачний салат, який поїдаємо, обов’язково нахвалюючи маленьких шеф-кухарів.

Етап четвертий – робимо пюре

Проста вправа, що дає ефектний результат. Запропонуйте малюкам розтовкти в мисці банан або варену картоплю, додайте молока, йогурту або масла, трохи цукру або солі. І вже можна озброюватися ложками і поїдати смачне блюдо.

Етап п’ятий – робимо бутерброди

Ми вже навчилися розрізати продукти на дольки. Тепер нам зовсім не важко приготувати бутерброди. Для цього потрібно змастити маслом або томатним соусом шматочки хліба, а зверху покласти сир, яйце, помідор або огірок. Можна зробити солодкі бутерброди, взамін масла беремо варення. І бутерброд – готовий!

Ще один варіант закуски – це канапе. Для нього нам знадобляться помідори «Черрі- і нарізані невеликими скибочками продукти (сир, огірки, перець, хліб). Нанизуємо шматочки на зубочистки або спеціальні шпажки. Канапе можна зробити і фруктове. Крім того, що ви отримаєте смачне блюдо, ваш малюк виконає корисна вправа для дрібної моторики і розвитку координації рук.

Етап шостий – змішуємо

Як навчити дівчаток готувати. Просто дайте дитині ємність з рідиною і віночок, і навряд чи вам доведеться що-небудь пояснювати – малюк сам здогадається, що потрібно з усім цим робити. Але, можливо, від вас буде потрібно продемонструвати цю вправу. Для цього акуратно обхопіть ручку малюка і виконуйте кругові рухи разом з ним, а потім поступово приберіть свою руку. За допомогою змішування можна приготувати прості соуси – сметана з джемом або фруктами, наприклад.

Етап сьомий – випічка

Це, мабуть, вже перехід на наступний рівень кулінарної майстерності. В процесі випічки можна знайти заняття і для трьохрічної дитини. Діти з задоволенням вирізають печиво за допомогою формочок, а також прикрашають його посипкою, горішками, карамеллю.

Також можна залучити дітей до випічки кексів. Попросіть їх розкласти тісто по формочках – це їм буде цілком під силу.

Найскладніше тут – це очікування. Адже має пройти 10-20 хвилин до того моменту, коли печиво можна буде спробувати. Очікування – важкий тягар для трьохліток, а розуміння часу у них ще не сформовано. Тому запропонуйте дітям подивитися мультфільм або почитати разом книжку якраз стільки часу, скільки буде готуватися печиво.

Як бачите, готувати з дітьми зовсім не страшно і дуже просто. Дітки підходять до процесу готування цілком серйозно, освоюють трудомісткі і складні рецепти. Крім того, що приготування їжі це корисний життєвий навик, це ще й цілий набір чудових вправ для розвитку дрібної моторики, а також ще один спосіб приємно спільно провести час.

А щоб спільне з дітьми кулінарне творчість проходило в задоволення, запам’ятовуємо кілька корисних порад:

§  Заздалегідь готуємо всі продукти в потрібних пропорціях і широкий посуд.

§  Дозволяємо дітям мацати, сипати, перемішувати, пробувати на смак (вони це люблять).

§  Не лаємо, якщо що-то у дитини не виходить, розбивається або розсипається.

§  Виключаємо складні рецепти страв, на які потрібно більш півгодини (у дітей просто не вистачить терпіння), і враховуємо смаки малюка при виборі рецепта.